Сценарій свята

,,Ми громадяни України”

Автор: Долобан Олена Олексіївна, вчитель зарубіжної літератури

Мета: виховання патріотизму, поваги до символів держави, гордості за звання громадянина України

Звучить пісня ,,Зеленеє жито”

Ведуча : Доброго дня, шановні родини, гості ! Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності та зворушливості. Бо воно – родинне, сімейне, разом з мамами і татами. А де тато і мама, братики і сестрички – там завжди весело, сонячно і затишно.

Родина, рід – які слова святі !

Вони потрібні кожному в житті.

Тож народилося веселкове свято.

Прийшли сьогодні з дітьми мама й тато.

Звучить пісня ,,Родина”.

Ведуча : День народження сім’ї ... Кожен рік віддаляє від нас весільну днину. Але ще виразніше вирізьблюється в пам’яті наречена у весільному вбранні, стрункий і схвильований наречений, золоті обручки на тремтливих пальцях. І чути ,,Гірко” над весільним столом. А ще в пам’яті зринає перший танок наречених. Давайте пригадаємо цей день під звуки ніжного вальсу.

Танок ,,Вальс”

Ведуча : Та ще яскравіше засвітилося родинне вогнище, коли в сім’ї з’явилися діти. Як їх чекали, сподівалися, скільки пережили хвилювань, тривог. А ось і вони – такі маленькі вогники, тендітні, тремтливі, беззахисні. Як вони потребували вашого тепла, турботи, ласки, ніжності. І коли ми сьогодні милуємося цими чудовими юнаками у вишуканих костюмах і краватках і тендітними дівчатками на шпильках і з підфарбованими губами, то нам не віриться, що колись вони були такими безпорадними малюнками, які й крок боялися ступати без мами і тата. Давайте пригадаємо, якими вони були.

На екрані демонструються дитячі фотографії під мелодію.

Ведуча : Шановні батьки ! Коли ми дивимося на ваших дітей, то уявляємо, скільки сил, терпіння потрібно було докласти, щоб з тієї маленької істоти виростити справжню особистість. Шановні діти ! Цінуйте це, бо самі будете батьками, і пам’ятайте, що людина до тих пір залишається дитиною, доки живуть її батьки.

Пісня про батьків.

Ведуча : Шановні батьки, гості ! Сьогодні ми констатуємо факт : наші діти готові стати повноправними членами не тільки вашої родини, нашої шкільної родини, а й великої української родини. Наші діти підросли – свідчать цьому паспорти !

Звучить козацький марш, виходять діти.

1 учень.

Моя Україно, сьогодні я стану

Твоїми повноправним громадянином.

Віднині назвеш ти мене, Батьківщино,

Своїм вже дорослим і відданим сином.

2 учень.

Моя Україно, твоєю дочкою,

Дорослою зовсім, стаю я віднині.

Ти в мене повір і мене ти підтримай

І серце своє я віддам Батьківщині.

3 учень.

Отримати паспорт – це сходинка вгору,

Це двері відкриті в життя самостійне.

Я буду хорошим громадянином,

Чесним, відвертим, щедрим, надійним.

4 учень.

Моя Україно, зросли твої діти !

Дорослі ми стали, готові до дії.

Моя Батьківщино, твоя ми опора,

Твоє ми майбутнє, твої ми надії.

5 учень.

Я буду гідним тебе, Батьківщино,

І буду звання я високого гідний,

Сьогодні складу я присягу на вірність

Своїй Україні, єдиній і рідній.

Ведуча : ,,Слово Україні” від учнів 11-Б класу зачитують КисільО., Манукян Н., Ткаченко О.

СЛОВО УКРАЇНІ

Я, син українського народу (хлопці називають себе).

Я, дочка українського народу (дівчатка називають себе).

Одержуючи паспорт громадянина нашої держави і вступаючи в сім’ю громадян нашої великої України, урочисто обіцяю :

• Шанувати славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятати завжди і скрізь, що ми діти козацького роду, онуки славних пращурів великих, що не корились ні кривавому ясиру, ні мечу, ні кулеметному вогню, а св’ято вірили у світле майбутнє своєї держави ;

• Міцно тримати у руках стяг волелюбності, слави і гордого духу нашого народу ;

• Шанувати державні символи – святині нашого народу, скроплені кров’ю багатьох витязів Волі і Правди ;

• Віддати свої сили, знання, творчі можливості і сумлінну працю для зміцнення української держави і примноження слави України ;

• Завжди і в усьому діяти так, як велить громадянський обов’язок, людська совість і духовні надбання предків, які були носіями гуманності, нескореності, патріотизму;

• Даю слово бути гідним високого звання громадянина України !

Клянемось ! Клянемось ! Клянемось !

Ведуча : Право вручити паспорти надається директору школи, голові сільської ради с.Ревне Зубаню Т.П., голові сільському гові с.Мартусівка Косовцю В.І

(Учень підходить до столу, підписує ,,Слово Україні”, говорить девіз, батьки вручають квіти.)

Ведуча : Завершилась знаменна подія, ви отримали паспорт громадянина України. Батьківщина вітає своїх юних громадян.

Звучить гімн.

Ведуча : Слово для привітання надається.

1.Україні (виконується пісні про Україну)

2.Гостям (сількому голові с.Мартусівка Косовцю В.І., сільському голові с.Ревне Зубаню Т.П.)

Ведуча :

Батько й мати – найрідніші люди

Джерело одвічне ласки й доброти

Кожен має знати, де коріння роду

Та свою родину шанувать завжди.

Тож вклоніться діти, як годиться, рідним,

Добре, що ви разом в урочистий час.

Ваші рідні тата, ваші рідні мами

Із чудовим святом привітають вас.

ОО. Мелодія ,,Можна все на світі „

3. Слово батькам.

Ведуча :

Тепер ви вже дорослі майже

Серйозними повинні стать

Молодшим братикам, сестричкам

Хороший приклад подавать.

Вони тепер гордяться вами

Вас поспішають привітать

Мине лиш часу небагато

І їм – на ваше місце стать.

4.Братикам і сестричкам.

Ведуча : Як же все взаємопов’язано : ваші родини є частинкою України, а Україна складається з мільйонів сімей. Ваші діти стали громадянина ми України, а виростили цих громадян ви – батьки. Тому ще раз звернемося до ваших родин. Бо сім’я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ, ім’я якому – життя. Через сім’ю діти вчаться добру і всім моральним цінностям. Серед наших гостей – родини з різним стажем, з різною історією та долею. Але душею кожної сім’ї є мама. Мама ... Це наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих порад. Прокидаючись уранці, наспіх з’їдаємо сніданок, приготований її руками, і біжимо до школи, часто забуваючи сказати ,,Спасибі”. Засинаючи увечері, бачимо її лагідні очі, забуваючи іноді тим очам сказати лагідне ,,На добраніч”. Тому зараз ми будемо виправляти свої помилки.

Пропонується конкурс ,,Лагідні слова для мами” ( 5 мам і 5 дітей).

Пісня ,,Мама – перше слово...”

Ведуча : А зараз, шановні батьки, пригадайте цікавий випадок з дитинства своїх дітей (Слово батькам, знову демонструються дитячі фото).

Ведуча : Якщо ми вже повернулися в дитинство, то пригадаємо ще декілька цікавих моментів. Згадаємо, дорогі батьки, ті роки коли ваше любляче чадо тільки пішло до школи. І що робилося вдома кожного ранку, коли те ж чадо збиралося до школи і не могло знайти ручки, зошити, спортивну форму. Все це шукали замість дітей батьки, особливо – мама. Тому мами своє вже відпрацювали і до роботи беруться тата.

Конкурс : Заплітання коси під пісню ,,Детство”.

Ведуча : Душею кожної сім’ї, як ми вже сказали, є мама, а головою – батько, бо він – захисник роду, основний годувальник . батькове слово – закон. Як же почуває себе мама в сім’ї, де всі мужчини. Про це хочеться запитати мам з родини Левун, Кисіль, Лавріненко, Ліщенко, Вошку лат, Коломієць :

• Вашим жіночим рукам вистачає роботи. Що допомагають хлопці вдома ?

• Для хлопців незаперечним є слово мамине чи татове ?

• А що допомагають тата ?

Ведуча : Зараз ми перевіримо які ви помічники.

Конкурс.

Пісня для мам ,,Моя мама найкраща в світі”

Ведуча : А як же ведеться батькам, в яких в родині одні жінки. От як в Волошиних, Коломійці, Жайворінок, Манукян. А що ж говорити Безпалому О.А. в якого, крім дружини, дві доньки і дві внучки. Звернемося до нього :

• Як ви себе почуваєте в жіночому царстві ?

Ведуча : І я думаю, що чоловікам завжди хочеться чимось віддячити своїм дружинам за те, що вони подарували їм любов, затишок, дітей. Хто хоче зробити подарунок негайно, в цю ж хвилину ?

Конкурс. Портрет з зав’язаними очима.

Ведуча : Допоки чоловіки малюють, я оголошую ерудит-конкурс. Для нього потрібна команда з 5 батьків і 5 дітей.

Ведуча : Наші команди молодці. А тепер погляньмо на ,,шедеври”, створені батьками.

Ведуча : В усі часи існувала проблема батьків і дітей. Дітям завжди здається, що батьки їх не розуміють. Із покоління в покоління передається це тимчасове непорозуміння. Але там, де панують любов і довіра ця проблема з часом зникає. Чи ж є вона в наших сім’ях. Зараз перевіримо. Запрошуємо на сцену 3 дітей з мамою або татом.

Конкурс ,,У світі тварин”

Ведуча : В нас прекрасні мами, тата, діти, прекрасні сім’ї. Діти, любіть своїх батьків, не ображайте, допомагайте, не забувайте, щ свою молодість, час, здоров’я, всіх себе вони присвятили вам. А от, якби ви були чарівниками, щоб зробили для батьків.

Діти говорять.

Ведуча : Нехай же ваші родини будуть щасливими, багатими добром і взаємною любов’ю.

1 учень.

З усього в світі найдорожче –

Своя сім’я і власний рід,

Бо навіть предків рідних мощі.

Оберігають нас від бід.

2 учень.

Вони уважно з того світу

Спостерігають, як їх діти

Ідуть дорогою життя.

3 учень.

Ми це не завжди помічаєм,

Та у житті воно так є,

Коли ми добре пам’ятаєм

Родинне вогнище своє.

4 учень.

Якщо шануємо і множим

Свою сім’ю і родовід,

То передати дітям зможем

Цю шану в спадок-заповіт.

5 учень.

Бо без сім’ї і свого роду

Немає нації, народу

Немає жодної з держав.

Пісня ,,Одна Калина”. Завершення свята.