Додаток 9

Міністерство освіти та науки України

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Київське територіальне відділення МАН

Історико-географічне відділення

Секція: правознавство

Запровадження європейських стандартів щодо протидії корупції в українському суспільстві

Роботу виконала:

Ткаченко Ольга Іванівна

учениця 11 класу

Ревнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Науковий керівник:

Білощицька Валентина Іванівна

учитель історії,

вчитель-методист

Ревне 2011

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….........3

Основна частина

Розділ 1. Історія виникнення корупції та загальна характеристика досліджень..…………………………………………………………………………..5

Розділ 2. Корупція як негативне суспільне явище …………………….…………...9

Розділ 3. Законодавство України щодо корупції та відповідність його європейським стандартам……………...…………………………………………..14

Розділ 4. Особливості протидії корупції в країнах Європейського Союзу……..21

Розділ 5. Досвід Грузії в боротьбі з корупцією…………………………………..27

Висновоки…………………………………………………………………………..31

Література…………………………………………………………………………..34

Додатки……………………………………………………………………………...37

Запровадження європейських стандартів щодо протидії корупції в українському суспільстві

Автор роботи: Ткаченко Ольга Іванівна,

учениця Ревнівської ЗОШ І – ІІІ ступенів Бориспільської районної ради

Київської області

(Київське територіальне відділення МАН)

Науковий керівник: Білощицька Валентина Іванівна учитель історії Ревнівської ЗОШ, вчитель-методист

Тези наукової роботи

Корупційні прояви у будь-якому суспільстві являють собою небезпечний механізм, який підпорядковує собі всі сфери життєдіяльності суспільства. За таких умов не може нормально функціонувати жодна із сфер суспільства: ні політична, ні правова, ні економічна.

Актуальність дослідження. Корупція загрожує національній безпеці, реально протистоїть конституційному і суспільному ладу, є однією з причин зростання в Україні “тіньової” економіки, проникає у владні інституції, залучаючи у свої ряди окремих політичних і громадських діячів. Корумповані відносини все більше витісняють правові, етичні відносини між людьми, із аномалії поступово перетворюються у норму поведінки. Саме тому на сучасному етапі розвитку Української держави особливого значення набувають наукові дослідження проблем протидії корупції.

Предмет дослідження: поняття корупція, досвід протидії корупції, загальний стан законодавства та відповідність його сьогоденню.

Завдання дослідження:

• познайомитись з науковими розробками з вказаної проблеми

• розглянути досвід протидії корупційним проявам в зарубіжних країнах;

• проаналізувати деякі законодавчі акти в Україні в галузі боротьби з корупцією в контексті європейського законодавства.

1. У розумінні українськими фахівцями проблеми корупції суттєвих розбіжностей із зарубіжними колегами не виникає. Однак рівень реалізації вказаних знань у вітчизняному законодавстві неадекватний гостроті проблеми. І тому створення ефективного українського антикорупційного законодавства з урахуванням міжнародного досвіду та стандартів обумовлюється не тільки необхідністю зменшення кримінального тиску на економічні та соціальні процеси в Україні, а є однією з умов для входження нашої країни в Європейське співтовариство.

2. Єфективність стратегії боротьби з корупцією визначається не кількістю пропонованих заходів, а їх якістю, тобто здатністю реально впливати на ситуацію та змінювати її. Тому запозичення відповідного досвіду не може бути сліпим і повним, воно повинно бути вибірковим, з урахуванням вже існуючих результатів застосування даної норми.

3. Незважаючи на притаманність зазначеного явища і розвинутим країнам Європи, рівень його проникнення у державні інституції є значно нижчим завдяки наявності достатніх умов для протидії негативним проявам, а саме:

• створено необхідне нормативно-правове поле, що забезпечує "прозорість" практично всіх економічних і суспільно-політичних процесів та сприяє відповідним органам у відкритті протизаконних дій;

• іноземні правоохоронні, контролюючі та інші державні органи мають суттєвий досвід ефективного використання антикорупційного законодавства, і в порівнянні з українськими колегами є більш незалежними у прийнятті рішень щодо притягнення винних до відповідальності;

• в демократично розвинутих країнах додержання антикорупційних вимог стало нормою життя, а їхнє порушення більшістю громадян таких держав сприймається як неприпустиме;

• створено систему різноманітних інституцій, через які громадянське суспільство спроможне значною мірою контролювати владу.

4. Маємо констатувати, що сьогодні в Україні відсутня єдина ефективна система протидії корупції (не прийняті закони, які б враховували міжнародні напрацювання з цієї проблеми, громадянське суспільство як інститут стримування корупції знаходиться на стадії становлення, влада намагається поводити системні реформи, проте вони в ряді положень суперечать одне одному)

5. При організації системної протидії корупції в Україні, важливим є забезпечення дотримання основних керівних принципів боротьби проти корупції, що запроваджені міжнародними документами щодо протидії корупції:

• привести національне антикорупційне законодавство у відповідність до міжнародно – правових стандартів;

• законодавчо закріпити чіткий поділ корупційних діянь на види за ступенем суспільної небезпечності;

• встановити окрему норму щодо процедури притягнення до відповідальності за вчинення корупційних діянь осіб з особливим правовим статусом (судді, працівники правоохоронних органів тощо);

• впроваджувати більш суворий урядовий нагляд та забезпечувати більшу відкритість для громадськості для зменшення системних ризиків, пов'язаних з можливостями для корупції та шахрайства як у державному, так і у приватному секторах;

• вживати ефективних заходів для попередження корупції та у цьому зв’язку підвищувати рівень суспільного розуміння проблеми і просування етичної поведінки;

• гарантувати визнання національної і міжнародної корупції як кримінальну;

• гарантувати, що фінансове законодавство та влада, роблять внесок у боротьбу з корупцією в ефективній та скоординованій манері, особливо заперечуючи можливість зниження податків, згідно із законом або правилом з приводу хабарів чи інших видатків, пов’язаних з корупцією;

• розвивати якнайширше можливе міжнародне співробітництво у всіх сферах боротьби з корупцією.

Таким чином, передовий досвід країн світу у справі запобігання та протидії корупції при всій специфіці системи їх державного управління становить певний інтерес для України. Такі напрацювання можуть бути використані у практичній діяльності вітчизняних державних органів, покликаних боротися з корупцією, а також при розробці нормативно – правових актів, спрямованих на зменшення впливу корупції у сфері державного управління.